Мовні поради

Мова – утілення думки. Що багатша думка, то багатша мова, Любімо її, розвиваймо її!
Борімося за красу мови, за правильність мови,за приступність мови, за багатство мови…

Максим Рильський

ПОРАДА МОВЦЯМ: Доглядай дбайливо слово –
Культивуй культуру мови!

Хоч усі й вивчали мову,
Ріжуть слух шкідливе слово,
Запозичення невправні,
Наше мовлення безславне.
Часто чути «НУ» та «ШО» –
Для досвідчених – це шок,
А «КОРОЧЕ» і «КАПЕЦЬ» –
Біль нестерпний для сердець,
Ще й оте мерзенне «ТІПА»,
Від якого просто тіпа,
Ну а те бездумне «БЛІН» –
Ні в ворота, ані в тин.
«ХЕПІ БЬОЗДЕЙ» – всі волають,
Бо свого не пам’ятають –
Як засіла мода та,
Щезло «многая літа».


Що ж, коли у душах пусто,
З гарним мовленням негусто!
Анна Комар, Лариса Загребельна

ДЕЩО ПРО АКЦЕНТУАЦІЙНІ НОРМИ (НАГОЛОС У СЛОВАХ)

Кожне самостійне слово має наголос.

Низка слів в українській мові має подвійний наголос, наприклад: звжди і завжд, беззхисний і беззахсний.

Незважаючи на зміну місця наголосу при словозміні та словотворенні, в українській мові наголошування характеризується сталою системою й певними закономірностями.

На що ж необхідно зважати, коли постає проблема з вибором наголосу? До основних акцентуаційних правил належать такі:

1. Значна група іменників чоловічого роду другої відміни при словозміні у формах множини мають наголос на закінченні: інспéктор – інспектор, інспекторі́в, інспектора́ми, інспектора́х; мíсяць – місяці́, місяці́в.

2. Віддієслівні іменники середнього роду на -ання переважно зберігають наголос неозначеної форми дієслова, від якого утворені: питáти – питння, запитáти – запитння, прáгнути – пргнення.

3. Віддієслівні іменники з префіксом пере- мають наголос на другому складі: пере́каз, пере́пис, пере́пічка.

4. У кількісних і порядкових числівниках від одинадцяти до дев’ятнадцяти наголошується склад на: одиндцятий, чотирндцять.

5. У кількісних числівниках п’ятдеся́т, шістдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т наголошується останній склад.

У повсякденному спілкуванні необхідно дотримуватись акцентуаційних норм, оскільки неправильне наголошування може спотворити слова, зробити їх незрозумілими або ж надати їм зовсім іншого значення. Крім того, як відомо, мова – це один із іміджевих маркерів для кожної освіченої людини.

Запам’ятайте!

перéлік, а не пéрелік
чита́ння, а не чи́тання
пита́ння, а не пи́тання
запита́ння, а не запи́тання
завда́ння, а не завдання́
навча́ння, а не навчання́
листопа́д, а не листо́пад
два ра́зи, а не два рази́

Чому не можна вживати слово СПІВПАДАТИ

Дехто з носіїв мови вважає, що можна будь-яке російське слово підлаштувати до української вимови й воно автоматично стане правильним. Останнім часом спостерігаємо досить активне використання калькованих форм співпадати, співпадіння, які не можуть бути кваліфіковані як нормативні й негативно впливають на імідж науковця, керівника, будь-якої освіченої людини. Для називання позначуваних такими мовними покручами понять існують давні українські слова збігатися й збіг. А тому при слововживанні слід бути уважним і формулювати свою думку в такий спосіб: Позиції науковців стосовно визначеної проблеми ЗБІГАЮТЬСЯ (замість співпадають).

Якщо ж ідеться про комунікативні ситуації, коли необхідно акцентувати увагу на опозитивності поглядів чи їх протиставленні, необхідно вживати дієслово-антонім розходитися (замість не співпадають). Наприклад: Окремі депутати висловлювали пропозиції, що РОЗХОДИЛИСЯ (замість не співпадали) з окресленими в проекті рішення пунктами.

Коли ОБУМОВЛЮЄМО, а коли ЗУМОВЛЮЄМО

Доволі часто в текстах документів, в усному мовленні неправомірно вживають слово обумовлювати замість слова зумовлювати, не помічаючи суттєвої відмінності в значенні відповідних лексичних одиниць. Наприклад, у висловленні Таке становище в економіці обумовлює те, що кожен намагається ухилитися від сплати податків правильно вжити слово зумовлює.

Причиною сплутування вказаних лексем є їхня зовнішня подібність, а також вплив російської мови, де лексема обуславливать позначає те, для чого в нашій мові є два різних поняття.

Щоб уникати немотивованого слововжитку, варто пам’ятати, що слово обумовлювати означає «обмежувати якоюсь умовою, застереженням, попередньо домовлятися про умови чогось, ставити в залежність від певних умов» (обумовлювати свою участь, обумовлено в угоді), а слово зумовлювати означає «спричиняти, бути причиною чогось, створювати умови для чогось; будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку» (зумовлювати / спричиняти рух, зумовило / визначило вибір, зумовлені обставинами).

З огляду на це правильними будуть такі варіанти слововживання:

ЗУМОВЛЮВАТИ: становище в економіці зумовлює / визначає / спричиняє те, що…; зумовлено / спричинено дією вітрів, негативним ставленням, нашими діями;

ОБУМОВЛЮВАТИ: обумовити / обговорити положення договору, обумовити / обговорити / окреслити заздалегідь план дій; обумовлено / визначено / окреслено нормативно-правовим актом.

КІЛЬКА СЛІВ ПРО ДІЄПРИКМЕТНИК

У сучасній українській мові нормативними є дієприкметники (дієслівна форма, що відповідає на питання який?) із суфіксами -н-, -ен-, -ан-, -т-, -л-: завершений, висунутий, запропонований, прибулий. Невластиві їй дієприкметники з суфіксами -уч- (-юч-), -ач- (-яч-), а тому не можна вживати слова на зразок голосуючий, бажаючий, ведучий, красячий, рішаючий, розвиваючий і под.

Російські дієприкметники із суфіксами -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-) відтворюються в українській мові або прикметниками на -альний, або іменниками, або підрядними означальними реченнями: развивающее – розвивальне (навчання), ведущий – провідний, выпускающая кафедра – випускова кафедра, высокие договаривающиеся стороны – високі договірні сторони, заведующий – завідувач, начинающий – початківець, вступающий – який вступає, вступник, служащий – службовець.

Ненормативним є вживання слова слідуючий (кальки російського следующий). Воно відповідно до певного значення передається в українській мові підрядним означальним реченням (следующий советам врача пациент – пацієнт, який слухає порад лікаря; следующие из сказанного выводы – висновки, що випливають зі сказаного), прикметниками наступний, подальший (наступний семестр, подальша діяльність), займенником такий (як правило, перед перерахуванням або поясненням): Розглянемо такі питання.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ відповідники російських словосполучень зі словом следующий:

следующие задачи (у дисертації) – такі завдання;

в следующий раз – наступного разу;

на следующий день – на другий день, другого (наступного) дня;

следующим выступает – далі виступає;

следующим образом – так, таким чином, у такий спосіб.

Copyright © 2005 – 2017 Харкiвський регiональний iнститут державного управлiння. Усі права захищені.