База авторефератів - перегляд
Всього записів: 512. Показані записи: з 221 по 240.
1-20
21-40
41-60
61-80
81-100
101-120
121-140
141-160
161-180
181-200
201-220
221-240
241-260
261-280
281-300
301-320
321-340
341-360
361-380
381-400
401-420
421-440
441-460
461-480
481-500
501-512
ПІБ![]() |
Назва роботи | Рік | Спец. | Тип | Анотація | URL |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кулик Сергій Миколайович |
Державна регуляторна політика сприяння розвитку малого підприємництва | 2007 | 25.00.02 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Розкрито суть державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва та визначено роль малого підприємництва як об'єкта державної регуляторної політики. Розроблено засади механізму реалізації дослідженої політики, здійснено комплексну оцінку факторів її формування. Визначено ефективність державної регуляторної політики щодо малого підприємництва. З'ясовано передумови та причини створення стратегії його розвитку. Удосконалено інформаційний механізм забезпечення реалізації даної політики. | ![]() |
| Купрій Володимир Олександрович |
Організації громадянського суспільства як суб'єкти вироблення державної політики | 2007 | 25.00.01 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Досліджено теоретико-методологічні засади демократизації процесу вироблення державної політики, роль організацій громадянського суспільства як суб'єктів цього процесу. Здійснено аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення вироблення державної політики та місця в ньому організацій громадянського суспільства. Охарактеризовано основні ознаки, специфіку даних організацій як соціально-політичних інститутів. Розкрито зміст і характер їх участі у процесі вироблення суспільної політики. Проаналізовано європейську практику залучення інституцій громадянського суспільства до ухвалення рішень. Запропоновано підходи до демократизації процесу підготовки й ухвалення рішень органами державної влади в Україні у процесі вироблення суспільної політики. | ![]() |
| Курасова Євгенія Євгенівна |
Формування престижу державної служби (на прикладі митної служби України) | 2007 | 25.00.03 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Досліджено проблему формування престижу державної служби на прикладі митної служби України. На підставі аналізу філософських, соціологічних, психологічних підходів до проблеми престижу виділено його якісні характеристики та різновиди, визначено змістовне навантаження суті поняття "престиж державної служби". Розкрито структуру, соціальну суть і суспільні функції, виявлено критерії та показники оцінювання престижу державної митної служби та верифіковано її на емпіричному матеріалі. Обгрунтовано механізм формування оцінок даного престижу. Установлено шляхи впровадження структурно-логічної моделі його формування до практики державної служби України. | ![]() |
| Курило Тетяна Миколаївна |
Державне управління підготовкою керівників для охорони здоров'я України в умовах європейської інтеграції | 2006 | 25.00.02 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Розроблено теоретико-методологічні засади удосконалення процесу державного управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів України за умов інтеграції в єдиний європейський освітній простір на засадах Болонського процесу. Здійснено системний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел щодо державного управління підготовкою керівників лікувально-профілактичних закладів. Охарактеризовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення механізмів державного управління підготовкою керівників лікувально-профілактичних закладів. Розроблено алгоритм підготовки та перепідготовки керівного складу та менеджерів у галузі охорони здоров'я. Обгрунтовано модель менеджера майбутнього як глобального стратега, політика par excellence (без кордонів), лідера, провідника змін. | ![]() |
| Куц Юрій Олексійович |
Етнонаціональні державотворчі процеси в Україні (управлінський аспект) | 2005 | 25.00.01 | автореф. дис. д-ра наук з держ. упр. | Досліджено теоретико-історичні аспекти державного управління етнодержавотворчими процесами в Україні. На підставі результатів проведених досліджень обгрунтовано зміст і особливості етнонаціональної політики як головного напряму державного управління міжнаціональними відносинами, визначено сучасний стан етнополітичних трансформаційних процесів, управління якими зумовлено державотворенням. Виділено організаційно-нормативну систему владних дій та державне управління етнонаціональною сферою як предмет окремого комплексного теоретико-методологічного аналізу, що дало змогу концептуально обгрунтувати засади оптимізації міжнаціональних відносин і державотворення, державного управління ентнонаціональними процесами в Україні. Здійснено системний аналіз обумовленості етнонаціональних і державотворчих процесів під час трансформації від тоталітарного до демократичного суспільного устрою. Науково обгрунтовано підходи до етнонаціональної сфери у сучасній Україні та розроблено конкретні технології їх оптимізації. Визначено основні напрями підвищення ефективності взаємодії між державою та етнонаціональною сферою у процесі реформування інститутів політичної та адміністративної систем України. | ![]() |
| Кучеренко Олександр Олександрович |
Державна політика: теоретико-методологічні засади дослідження процесу формування та здійснення | 2000 | 25.00.01 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Розглянуто актуальні теоретичні й методологічні проблеми аналізу державної політики, обгрунтовано комплексну наукову програму реформування українського суспільства. Висвітлено різноманітні концептуальні підходи щодо розуміння сутності та умов формування й ефективного здійснення державної політики. Досліджено засади державної стратегії на реформаційному етапі розвитку України. Визначено змістові, структурні й функціональні особливості державної політики, що має базуватись на імперативах і закономірностях системної трансформації суспільства. Доведено необхідність розробки методик планування та здійснення соціально важливих акцій державної політики, зокрема, у формах солідарного співробітництва структур різних гілок влади між собою та з громадсько-політичними об'єднаннями, засобами масової інформації, іншими самодіяльними соціальними групами. | ![]() |
| Кушнір Марина Олексіївна |
Формування та розвиток організаційно-правової культури в діяльності центральних органів виконавчої влади в Україні: методологічний аспект | 2007 | 25.00.01 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Досліджено теоретико-методологічні аспекти формування та розвитку організаційно-правової культури у діяльності центральних органів виконавчої влади в Україні. Наведено визначення даної культури, яка є складовою частиною управлінської культури зазначених органів і грунтується на стабільному конституційному правовому полі, що має парадигмальне значення і взаємопов'язана з їх діялністю у сфері правоутворення, правореалізації, правозастосування та процесуальності. Виявлено, що дана культура будується на властивих їй принципах, функціях і методах практичної активності цих органів, їх спеціальних (юридичних) підрозділів щодо формування та реалізації управлінських цілей та функцій і зумовлена забезпеченням їх власної життєдіяльності у правовому полі. Зазначено щодо особливості організаційно-правової культури, зокрема, сфера її впливу має пров на рівні держави (державний рівень), галузі (галузевий рівень), окремо взятого центрального органу виконавчої влади (рівень установи) та його персоналу (особистісний рівень), тобто на всіх рівнях державного управління. За цього сутнісним елементом функціонування та розвитку даної культури є обов'язкова наявність в апараті центрального органу виконавчої влади юридичного підрозділу (департаменту, управління, відділу, сектора). Доведено парадигмальне значення Конституції України для формування та розвитку організаційно-правової культури центральних органів виконавчої влади в Україні. З'ясовано місце, роль та функції юридичних підрозділів у даних процесах. Визначено шляхи, зокрема, напрями, методи, заходи, вдосконалення організаційно-правової культури зазначених органів загалом, а також їх юридичних підрозділів. | ![]() |
| Кушніренко Олександр Миколайович |
Державна підтримка розвитку транскордонного співробітництва | 2007 | 25.00.02 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Досліджено теоретичні та методологічні засади державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва у контексті єврорегіонів за участі України. Здійснено оцінювання функціонування європейських єврорегіонів та єврорегіонів за участі України. Визначено та конкретизовано роль держави у процесі розвитку транскордонної співпраці. Розглянуто ймовірні джерела фінансування української частини єврорегіонів та можливості спільного фінансування проектів (програм), спрямованих на їх розвиток. Визначено перспективи подальшого розвитку транскордонного співробітництва в Україні та шляхів його державної підтримки урядом і адміністративно-територіальних одиниць, що здійснюють єврорегіональну діяльність. | ![]() |
| Лавренчук Андрій Олександрович |
Становлення та розвиток регіональних механізмів інтеграції України до Європейського Союзу | 2004 | 25.00.02 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Комплексно досліджено базові засади формування багаторівневих стратегій та регіональних механізмів державного керування євроінтеграційними процесами. Розроблено методологію і структуру системного аналізу ефективності управління даними процесами в Україні на центральному та регіональному рівнях. Обгрунтовано узагальнений комплекс засобів удосконалення державного управління в системі євроінтеграційної політики шляхом поєднання технологій соціально-економічного розвитку й організаційно-управлінських механізмів, досліджено їх специфічні зв'язки. Сформульовано концептуальні положення щодо оптимізації регіонального механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності за умов раціоналізації відносин місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування за стандартами Європейського Союзу (ЄС) та подальшої регіоналізації економіки України. Удосконалено методики впровадження зарубіжного досвіду формування механізмів інтеграційного співробітництва на регіональному рівні до практики державного управління в Україні. Розвинуто концептуальні засади формування його стратегій і механізмів і створення національних інститутів європейської інтеграції. Наведено методики координації, контролю та узгодження програм співробітництва регіонів України та країн ЄС. Розкрито суть понять "регіоналізм", "регіоналізація", "регіональна політика" у контексті їх застосування у вітчизняній державно-управлінській науці. | ![]() |
| Лагутов Юрій Ернестович |
Політико-управлінські засади взаємодії України з українською діаспорою в державах Європейського Союзу | 2008 | 25.00.01 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Досліджено політико-управлінські засади взаємодії України з українською діаспорою в країнах-учасниках ЄС. Розглянуто особливості розвитку громад української діаспори країн ЄС на сучасному етапі, визначено їх потенціал у сприянні євроінтеграційній політиці України. Проаналізовано досвід взаємодії діаспори країн ЄС з органами державної влади України, розглянуто чинну нормативно-правову базу даного процесу. Розроблено пропозиції щодо удосконалення політико-управлінської концепції взаємодії України з діаспорою в країнах ЄС на підставі розуміння мережевого феномену діаспори та принципу відповідальності за здійснення її ефективної державної підтримки. Наведено рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України з метою його удосконалення. | ![]() |
| Лазар Ірина Геннадіївна |
Вдосконалення механізмів формування та реалізації гендерної політики в Україні | 2007 | 25.00.02 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Розкрито теоретико-методологічні аспекти формування гендерної політики, розглянуто механізми її реалізації й обгрунтовано шляхи удосконалення. Визначено основні напрямки генедрних досліджень, уточнено понятійно-категорійний апарат, проаналізовано правовий та інституційний механізми у сфері реалізації гендерної політики. Здійснено гендерний аналіз кадрового забезпечення владних інституцій України. Запропоновано методику оцінки параметрів кореляційно-регресійних моделей динаміки гендерних процесів. Виявлено основні світові тенденції розвитку гендерної політики. | ![]() |
| Лазор Олег Ярославович |
Адміністративно-правові засади державного управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні | 2004 | 25.00.02 | автореф. дис. д-ра наук з держ. упр. | Досліджено теоретико-методологічні та адміністративно-правові засади розвитку державного управління у сфері реалізації екологічної політики за сучасних умов. З'ясовано механізм функціонування інституцій державного управління та місцевого самоврядування в галузі екології та природних ресурсів. Обгрунтовано концептуальні положення та принципи основних адміністративно-контрольних методів державного управління у даній сфері на базі використання теорії допустимого ризику. Поглиблено наукові засади державного управління у сфері реалізації екологічної політики, обгрунтовано методологічні підходи щодо еколого-економічної оцінки їх стану. Визначено напрями подальшого розвитку екологічної політики з метою забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини як невід'ємної умови сталого екологічного, економічного та соціального розвитку України. | ![]() |
| Лактіонов Валентин Олександрович |
Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з органами державної влади в регулюванні соціального захисту населення | 2007 | 25.00.04 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Проаналізовано теоретичні засади формування соціальної політики в Україні. Досліджено динаміку та перспективи вирішення проблем зайнятості населення як важливішого показника соціального захисту. Розглянуто форми та методи діяльності органів місцевого самоврядування у сфері соціальної допомоги громадянам. Визначено модель взаємовідносин цих органів з органами державної влади у регулюванні соціального захисту населення. Запропоновано механізми реалізації цих взаємовідносин. | ![]() |
| Латинін Микола Анатолійович |
Державне регулювання розвитку аграрного сектора економіки України | 2007 | 25.00.02 | автореф. дис. д-ра наук з держ. упр. | Визначено наукові засади та методологію механізму ринкового та державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки. Виявлено особливості еволюції механізму державного регулювання його розвитку. Проаналізовано ефективність впливу органів державної влади на розвиток даного сектора за сучасних умов господарювання в Україні. Визначено політику державного регулювання складових сталого розвитку економіки аграрної сфери АПК. Розроблено концепцію державної стратегії та удосконалено методологічні підходи до розробки стратегічних планів розвитку аграрного сектора. Обгрунтовано багаторівневу систему оцінки його державного регулювання. | ![]() |
| Лебединська Ольга Юріївна |
Механізми державного управління міським продовольчим комплексом | 2004 | 25.00.02 | автореф. дис. д-ра наук з держ. упр. | Науково обгрунтовано наявність міського продовольчого комплексу як реального об'єкта державного управління, висвітлено його роль та місце у розв'язанні продовольчої проблеми та забезпеченні продовольчої безпеки держави за умов розвинутої постіндустріальної ринкової економіки. Проаналізовано стан та перспективи використання основних джерел продуктів харчування - сільського господарства, аквакультури, харчової та переробної промисловості, еволюції організаційних форм утворення продовольчого фонду країни та задоволення потреб населення у продуктах харчування. Визначено критерії оцінки стану та актуальності продовольчої проблеми та продовольчої безпеки. Доведено, що найбільш оперативним та ефективним напрямом поліпшення виробництва продуктів харчування за умов України є зменшення та ліквідація сезонності. Висвітлено питання реформування адміністративно-організаційного та фінансово-економічного механізмів державного управління та регулювання міського продовольчого комплексу у масштабах країни та на місцевому рівні. | ![]() |
| Лелеченко Анжела Павлівна |
Децентралізація в системі державного управління в Україні: теоретико-методологічний аналіз | 2006 | 25.00.01 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Здійснено теоретико-методологічний аналіз та узагальнено існуючі підходи щодо впровадження децентралізації у системі державного управління в Україні. Висвітлено актуальні проблеми підвищення дієздатності місцевого самоврядування, оптимізації відносин регіонів з центром, а також проведення реформ на місцевому та регіональному рівнях. Розкрито сутність системного підходу щодо аналізу процесів політичного й адміністративного державотворення, показано особливості централізованого та децентралізованого управління. Здійснено поглиблене дослідження ефективності застосування принципу децентралізації в Україні, доведено невідповідність її рівня новим потребам суспільного розвитку. Розроблено рекомендації щодо формування структур самоврядування з оптимально забезпеченим рівнем повноважень. Наведено аналітичні оцінки правових та інституційних положень та передумов здійснення децентралізації державної влади в Україні, обгрунтовано можливості впровадження досвіду реалізації даного процесу у деяких зарубіжних країнах, у тому числі постсоціалістичного табору: Польщі, Латвії, Литви, Естонії та інших, що набули членства у Європейському Союзі. Проаналізовано сучасний стан адміністративної реформи в Україні, наведено результати порівняльного дослідження реформування державного управління в Польщі. Розглянуто динаміку здійснення адміністративних реформ у країнах Центрально-Східної Європи, Балтії, Закавказзя та Китаю. | ![]() |
| Лєсная Олена Сергіївна |
Інституціональний механізм державного регулювання розвитку підприємництва | 2008 | 25.00.02 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Проаналізовано сучасний стан теоретичних і методичних розробок щодо інституціонального механізму державного регулювання розвитку підприємництва. Досліджено існуючі концептуальні підходи щодо державного регулювання підприємницької діяльності, визначено сутність даного механізму, охарактеризовано його складові. Висвітлено питання організаційно-правового забезпечення розвитку підприємництва в Україні. Розглянуто заходи органів державної влади щодо його підтримки та розвитку. Виявлено фактори інституціонального середовища, що впливають на стан вітчизняного підприємництва. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення державної політики зі створення сприятливого середовища та регулювання його розвитку. Розроблено новий підхід щодо формування ефективної системи державного управління підприємництвом, що грунтується на інституціональних засадах (формальних і неформальних інститутах, контрольно-наглядових органах, механізмі санкціонування) та враховує особливості організаційної й інфраструктурної складових. Проаналізовано інституціональні засади розвитку підприємництва. Визначено засоби структурно-функціонального забезпечення органів державної влади з метою встановлення межі їх компетенції та відповідальності. Проаналізовано рівень розвитку та можливості впливу на діяльність даних органів влади такого інституту як об'єднання підприємців. Визначено організаційно-правові, адміністративні й інфраструктурні умови функціонування підприємництва, виявлено основні чинники, що стримують його розвиток й обгрунтовано шляхи подолання їх негативного впливу. | ![]() |
| Линник Сергій Олександрович |
Державне регулювання природокористування на регіональному рівні | 2006 | 25.00.02 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Розроблено теоретико-методологічні засади удосконалення державного регулювання природокористування на регіональному рівні в Україні. Здійснено системний аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень у даній сфері. Охарактеризовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення механізмів державного регулювання природокористування. Запропоновано застосування теорії ресурсної та екологічної ренти як базової в економічному механізмі природокористування. Удосконалено територіальну систему комплексного екологічного моніторингу навколишнього природного середовища на загальній екосистемній основі, а також механізм регулювання природокористування в Україні шляхом запровадження обов'язкового державного екологічного страхування, створення правових та економічних передумов його підтримки. Розширено категорійно-понятійний апарат державного регулювання природокористування. У науковий обіг введено поняття "державне регулюваня природокористування", що означає реалізацію еколого-економічної функції держави з неухильним додержанням стандартів екологічної безпеки. Розроблено систему забезпечення комплексного природокористування в регіоні, визначено організаційно-правові передумови практичної реалізації прав громадян на сприятливе навколишнє середовище та переходу до сталого екологічно безпечного розвитку. | ![]() |
| Линьов Костянтин Олександрович |
Централізація, децентралізація та нелінійність у державному управлінні | 2004 | 25.00.02 | автореф. дис. канд. наук з держ. упр. | Досліджено взаємозв'язок централізації та децентралізації. Встановлено вплив на управління державними нелінійними ієрархіями й особливості прояву співвідношення даних категорій у період соціальних трансформацій. З'ясовано специфіку понятійного елемента "нелінійна ієрархія" щодо державного управління з використанням відомого у теоріях самоорганізації принципу нелінійності. Визначено головні завдання, базові форми та основні способи реалізації децентралізації державного управління. Обгрунтовано пріоритетні напрями забезпечення процесів самоорганізації в державних управлінських структурах. Виявлено фактори, що сприяють їх активізації у межах формальних владних інститутів. | ![]() |
| Липовська Наталія Анатоліївна |
Управління інституціональним розвитком державної митної служби України | 2007 | 25.00.03 | автореф. дис. д-ра наук з держ. упр. | Обгрунтовано теоретико-методологічні засади управління інституціональним розвитком Державної митної служби України як інституту державної служби. Розроблено науково-прикладні підходи, моделі, технології, що забезпечують практичне використання одержаних результатів. Установлено багатовимірність, багатогранність, комплексність, складність і динамічну еволюційність методологічної бази дослідження. З'ясовано доцільність застосування під час дослідження процесу інституціоналізації трьох аналітичних підходів, а саме: соціологічного інституціоналізму, соціокультурної парадигми та структуралізму. Визначено функції та ознаки митної служби як інституту державної служби, установлено етапи її інституціоналізації. Розроблено модель управління інституціональним розвитком Державної митної служби України. Доведено, що митна служба - комплексний багаторівневий державний інститут, який доцільно досліджувати за трьома рівнями, а саме: особистісним, нормативним, структурним, технічним. З застосування соціокультурного підходу розроблено оригінальні методики оцінки соціального потенціалу митної служби, запроваджені до процесу управління персоналом і спрямовані на оптимізацію управління модернізацією Державної митної служби України. | ![]() |



